714 тисяч гривень на оренду Палацу «Україна» для Віденського філармонічного оркестру | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
714 тисяч гривень на оренду Палацу «Україна» для Віденського філармонічного оркестру
714 тисяч гривень на оренду Палацу «Україна» для Віденського філармонічного оркестру
11 квітня 2013, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "Україна молода"

У пік снігопадів Попов шукав спонсорів, щоб привезти Віденський філармонічний оркестр до Києва. Але трохи не допрацював, тож столичним платникам податків усе одно доведеться потрусити гаманцем. Є такий корисний сайт — «Вісник державних закупівель», завдяки якому днями громадськість довідалася, що комунальне підприємство КМДА «Агентство з обслуговування театральної і концертної діяльності» витратить ще 714 тисяч гривень на оренду Палацу «Україна», де 12 квітня відбудеться концерт, оформлення сцени, звуко– та світлоустаткування, замовлення рекламних роликів, які транслюватимуть на муніципальних майданчиках — у метрополітені та на нерейтинговому телеканалі «Київ».

Власне, це нормальна практика, коли певні супутні витрати бере на себе приймаюча сторона. В іншому разі журналісти не так доскіпливо б придивлялися до сум бюджетних витрат. Але в нашому випадку гастроль віденських музикантів стала для киян не лише культурною подією, а й… заручником політичних нюансів.

До речі, концерт відбудеться на майданчику, що є в державній власності. Якщо вірити операторам сайта parter.ua, ще позавчора більшість квитків на концерт була або розкуплена, або заброньована. Вартiсть — від 150 (балкон) до 600 гривень у партері. Можливо, це зайві підрахунки, але сам Палац «Україна» за концерт мусить виручити в середньому до мільйона гривень.

Аншлаг (якщо, звісно, заброньовані КМДА та адміністрацією Президента близько 700 місць будуть заповнені нашими «куль­турними» чиновниками) можна буде використати як додатковий привід для відбілювання реноме Попова. Не даремно всюди наголошується, що концерт відбуватиметься «під патронатом голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова». Проте саме сьогодні стає ще більш очевидним недолуге лукавство столичного градоначальника. Виходить, що 22—23 березня він тікав iз полоненого стихією Києва до Австрії, начебто «у відрядження», тільки для того, щоб «домовитися» зі спонсорами про один–єдиний концерт. Така місія цілком була б по силі і по «рангу» керівникам вищезгаданого комунального агентства з обслуговування концертної діяльності.

Нагадаємо, що переговори з доброчинцями з компанії Voest–Alpine Stahl AG пан Попов таки не провів, бо, як він пояснив пізніше в ефірі телевізійного шоу Савіка Шустера, «змушений був уранці 23 березня повертатися» додому. А доручив провести ті переговори такому собі пану О.Морозу, про що йшлося в офіційній відповіді КМДА на запит, що його надіслав минулого тижня журналіст «Української правди» Сергій Лещенко. Отож патроном завтрашнього концерту по праву можна вважати не Попова, а невідомого нам Мороза.

*****
Віденський філармонічний оркестр починався з музикантів Придворної імператорської капели. Офіційно заснований 1842 року капельмейстером Отто Ніколаі. Відтоді концерти оркестру стали проводити регулярно. Цікаво, що Віденський філармонічний оркестр ніколи не мав художнього керівника і не укладав довготривалі контракти з диригентами. До 1933 року щороку загальним голосуванням обирали так званого «абонементного» диригента. Втім «абонементний» диригент міг переобиратися щораз так, що керував оркестром і більше десятиліття. Наприклад, Ганс Ріхтер, з іменем якого пов’язують «золоту еру» цього музичного колективу, із незначною перервою диригував оркестром у 1875—1898 рр. Або Фелікс Вайнгартнер (1908—1927 рр.). Серед запрошених же диригентів були такі знаменитості, як Вільгельм Фуртвенглер, Карл Бьом, Герберт фон Караян, Леонард Берстайн, Георг Штолі.


Автор: Оксана Читанка
Концертна організація: Національний палац мистецтв "Україна"
Джерело: Газета "Україна молода"



Інші:

ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.gif