| Концертна організація |
|
|
|
Афіша
Фото
Відео
Аудіо
Контакти
|
Вінницька обласна філармонія
м. Вінниця, філармонія
Історія
Зали
Склад
Диригенти
Колективи
Персоналії
Адміністрація
Фестивалі
Публікації
Поява Вінницької обласної філармонії була наслідком декількох тенденцій в культурі України, пов’язаних з післяреволюційним піднесенням у 20-х роках XX століття, доступністю багатьох мистецьких явищ масам, бажанням будувати нове мистецтво, розумінням діячів необхідності створення державних засад для функціонування і організації української концертної практики з пропагандою кращих музичних творів композиторів минулого і сучасності, вітчизняної і зарубіжної творчості.
Поштовх, який дістала наша культура у цей період, довго служитиме джерелом творчої енергії, що допоможе народитись багатьом закладам освіти та мистецтва по всій Україні.
Ще на початку XX століття інтелігенція Вінниці прагнула об’єднатись в організацію, яка б допомагала розвитку концертного життя міста.
Так, у 1908 році, з’явилося літературно-артистичне товариство, яке збиралося в будинку купця Шабанова і дбало про регулярні концерти, театральні постановки, запрошення виконавців до міста, вирішувало питання спонсорства. В залі товариства ставились навіть уривки з опер. Після революції товариство розпалося. Але кількість музичних колективів (хорів, оркестрів, ансамблів, театральних труп) вимагала певного контролю і організації.
Наступним попередником Вінницької філармонії стане філія Музичного товариства ім.М.Д.Леонтовича, яка з 1922 по 1928 рік буде керувати музичним життям міста та області. Після припинення роботи Товариства і розростання суперечок між мистецькими об’єднаннями ВУТОРМом, АСМом, Пролеткультом і Пролетмузом знову постала думка про централізацію і керування музичними колективами.
Рядом постанов уряд СРСР створив нову концертну організацію – Державну естраду, покликану будувати свої концерти за принципами різнобарвності і змістовності програм та їх виховного значення для слухачів. А місцем основного призначення Держестради мала стати філармонія. Після Харкова (1928 рік) і Києва («Укрфіл» – 1932 рік, філармонія – 1934 рік) почався рух за організацію філармоній в усіх обласних центрах.
У Вінниці управлінням в справах мистецтва при Вінницькому райвиконкомі було прийнято рішення про реорганізацію облдержестради в обласну філармонію з чітко визначеними планами концертної діяльності і залученням кращих виконавських сил країни (довідка № 14/422 партійного архіву Вінницького обкому Компартії України).
З перших чисел січня по 22 травня 1937 року тривав процес злиття обласної хорової капели ім. М.Д.Леонтовича, Держестради, Мюзик-хола (організована у 1928 році Вінницька естрадно-циркова трупа) та симфонічного оркестру при Радіокомітеті в єдиний концертний колектив з чітко визначеними планами, репертуаром, гастролями, із залученням кращих виконавських сил країни.
Так, 21 січня організовуються Пушкінські музичні вечори, у вересні запрошується на гастролі капела бандуристів під керуванням Д.Балацького, відкривається університет музичної культури, куди записується більше 500 слухачів. Протягом 1937 року вінничани слухають скрипалів Д.Ойстраха, М.Фіхтенгольца, піаніста О.Ейдельмана, співаків З.Гайдай, О.Петрусенко, М.Гришко, знайомляться з мистецтвом диригентів Яновського та Ліщинського, насолоджуються виступами артистів Московського ансамблю «Іспанія в музиці, танцях та художньому слові».
В наступні роки колектив філармонії нарощує темпи культурної роботи, її колективи починають самі гастролювати. Так, хорова капела під управлінням А.Середюка здійснила в 1939 році концертну подорож по Західній Україні. В березні 1941 року було вирішено реорганізувати капелу ім.Леонтовича в ансамбль пісні і танцю, поклавши в його репертуарну основу фольклор Поділля. Реорганізації завадить війна.
До складу філармонії в 1939 році приєднався цирковий колектив під керуванням французького акробата Е.Краузика, артисти якого емігрували з Польщі, окупованої фашистами. З початку наступу німців в 1941 році колектив був евакуйований до Самарканду, а після війни повернувся у звільнену Польщу.
Більшість артистів філармонії в 1941 році увійшли до складу фронтових концертних бригад. В 1944 році, після звільнення Вінницької області від фашистів, обласна філармонія відновлює свою діяльність. Художнім керівником призначають В.І.Мерзлякова (майбутній педагог співака А.Кочерги).
В кінці 40-х років розширюється діяльність філармонії, створюються нові колективи, висуваються нові ініціативи. Так починають діяльність ансамбль пісні і танцю (після багатьох реорганізацій набуде назву «Поділля»), естрадно-циркова група, ансамбль оперети, ансамбль ліліпутів, ансамбль бандуристів «Вітерець Поділля» (в різний час за 34 роки існування ним керували Р.Скалецький та А.Мархлевський), дитячий ансамбль шкільної естради. Широку просвітницьку діяльність по місту та області веде лекторій, очолюваний музикознавцем Г.Й.Ландою.
У 50-60-х роках всі ці сфери діяльності плідно розвиваються. Зміцнюється матеріальна база. У Вінниці на гастролях побували всі знамениті хорові та оркестрові колективи СРСР та солісти, серед яких такі знаменитості як С.Ріхтер, Г.Нейгауз, Р.Керер.
Враховуючи зростання інтересів слухачів до естрадної музики, в 70-х роках організовуються вокально-інструментальні ансамблі. Так починається творча діяльність ВІА «Подоляни», в майбутньому лауреата республіканських конкурсів, ведучою співачкою якого була заслужена артистка УРСР О.Коломієць. Ще один ансамбль, «Панорама», відзначиться своїми гастрольними поїздками по області та СРСР, особливо культурним обслуговуванням будівельників БАМу.
Своєрідною візитною карткою філармонії 60-70-х років стане дует бандуристок у складі заслужених артисток Кабардино-Балкарії Лілії та Віри Ткачук. Дует представляв мистецтво України і Вінниччини на ІХ Всесвітньому фестивалі молоді у Софії, виступав в Росії, Німеччині, Польщі, Чехії, Монголії, на Кубі.
Протягом декількох десятиліть плідно працював лауреат республіканського конкурсу струнний квартет у складі заслужених артистів України Н.Калиновського, С.Калиновського, І.Гусєвої, Р.Семко. Пізніше на базі струнного квартету утворюється фортепіанний квартет «Аркона» (у його складі буде грати заслужена артистка України піаністка А.Семко). Такий оригінальний склад ансамблю у 80-х роках був єдиним у всій Україну.
З 1978 року стає традиційним і регулярним фестиваль мистецтв Вінницької філармонії «Зорі над Бугом», під гаслами якого виступали народні артисти СРСР К.Шульженко та Д.Гнатюк, народні артисти РРФСР Л.Лещенко, Й.Кобзон, Е.П’єха, народний артист БРСР В.Вуячич, народні артисти УРСР В.Зінкевич, С.Ротару, Державна академічна хорова капела СРСР ім.Свєшнікова, Державний академічний ансамбль танцю УРСР ім.Вірського, Державний академічний хор ім.Пятницького, Державний російський Воронезький народний хор, Державний російський оркестр народних інструментів ім.Осипова, Державна українська капела бандуристів, ВІА «Вераси», «Пісняри», «Червоні маки», «Фестиваль», тріо Мареничів та ін.
З відкриттям у барочному Домініканському костелі з унікальною акустикою Залу органної та камерної музики у 1985 році втілюються нові форми роботи, розширюються можливості філармонії. В органному залі проводяться Всесоюзні і відбіркові Міжнародні конкурси скрипалів, вокалістів, баяністів, організовуються багатоденні фестивалі, присвячені творчості Баха, Моцарта, Чайковського, камерної музики, виступають органісти-віртуози і клавесиністи, вокалісти і піаністи, скрипалі і трубачі, а також хори і оркестри всіх країн і народів світу.
Розгорнулася творча діяльність заснованого у 1984 році Вінницького камерного хору (диригент народний артист України, професор В.Газінський), розвивалась діяльність вінницьких органістів В.Харламової та Г.Куркова (заслужений діяч мистецтв України).
На жаль, в 1990 році, користуючись розгубленістю міської влади, зал захоплює незареєстрована на той час релігійна громада Московського патріархату і руйнує орган, чудовий витвір німецьких майстрів фірми «Зауер» (Франкфурт-на-Одері).
Захоплювачі унеможливлюють проведення концертів, створюють несприятливі умови, порушуючи вологістний режим для клавесину та роялю «Стейнвей». Органний зал припиняє своє існування.
Переживши шоковий стан, філармонія, переведена до нового приміщення «Плеяда», продовжує роботу. Саме в цей драматичний час відомий піаніст, органіст, доцент ВДПУ ім.М.Коцюбинського, заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков організовує камерний оркестр «Арката», перший концерт якого відбувся 31 травня 1993 року.
Крім роботи з оркестром та зі студентами університету, Георгій Курков активно концертує як соліст в Україні та за кордоном, а також проводить міжнародний органний фестиваль «Музика в монастирських мурах».
«Арката» – незмінний учасник всіх фестивалів академічної музики, які проходили у Вінниці. Оркестр здійснив також декілька гастрольних подорожей за кордоном.
А одним з перших колективів Вінницької обласної філармонії, який працює і нині, вважається Державний ансамбль пісні і танцю «Поділля», створений наприкінці 1944 року. Колектив отримав назву «Український ансамбль пісні і танцю». В зв’язку з тяжким повоєнним становищем у 1949 році його склад зменшено і реформовано в ансамбль бандуристів «Вітерець Поділля».
У 1982 році рішенням керівництва області на базі «Вітерця Поділля» створюється ансамбль пісні і танцю «Поділля» Вінницької обласної філармонії з кількісним складом 60 чоловік. В різні роки колективом керували провідні митці області: професор Анатолій Мархлєвський, Серафим Гладецький, Григорій Новіков, народний артист України, професор – Віталій Газінський, заслужений артист України – Василь Ткаченко.
З 1996 року обов’язки художнього керівника та головного балетмей-стера ансамблю пісні і танцю «Поділля» виконує заслужений артист України Анатолій Кондюк. Головний хормейстер – заслужений артист України Віктор Волков. Керівник оркестру – Віктор Семенченко.
Своєю багаторічною сумлінною працею значний внесок в розвиток колективу внесли заслужені артисти України: Лідія Остапчук, Галина Король, Богдан Левицький; артисти хору: В.Ромейко, Н.Кирилова, О.Остапчук, І.Іванченко, Л.Гордієнко, Т.Каплун, Т.Бутенко, М.Левицький, В.Городецька, О.Терещенко; артисти балету: М.Бевз, Т.Поліщук, Т.Олексієнко, О.Веселовський, Л.Кондюк, В.Марценюк, О.Грішина, Ю.Геваргізов, О.Шевченко.
При формуванні репертуару, перевага надається місцевому фольклору. З кожним роком все більше народних пісень, зібраних такими знаними фольклористами, як Настя Присяжнюк, Гнат Танцюра, Родіон Скалецький, Марія Руденко, Зоя Чорна, звучать зі сцени у виконанні «Поділля».
Гастрольні шляхи колективу пролягли по найвіддаленіших куточках України та далеко за її межами. Аплодував «Поділлю» глядач Англії та Франції, Польщі та Німеччини, Швейцарії та інших країн. Тільки за останні роки ансамбль радував своїм мистецтвом жителів Одеської, Черкаської, Хмельницької, Житомирської, Київської областей. Колектив – постійний учасник творчих звітів Вінниччини в Національному палаці «Україна». Та найдорожчий глядач – це, звичайно, земляки. В 2004 році ювілейні концерти «Поділля» пройшли у всіх, без винятку, районах області.
З 1996 року на базі ансамблю «Поділля» відкрито дитячу студію хореографії та народного співу під керівництвом таких майстрів фольклору, як заслужена артистка України Л.Остапчук, артистів – Л.Кондюк, Т.Бондарь, О.Веселовського, О.Грішиної, Ж.Мартиненко.
З початку заснування і до 1972 року Вінницьку філармонію очолював директор – Павло Афанасійович Пушкін, якого ненадовго змінив Віталій Іванович Дербеньов. Далі, майже 20 років філармонію очолював заслужений працівник культури України Анатолій Іванович Левицький. За період його керівництва, поряд з розвитком камерних, народних колективів, набирає розквіту естрадне мистецтво. З’являються ВІА «Подоляни» під керівництвом композитора Бориса Іванова; ансамбль «Панорама» під керівництвом В’ячеслава Шайгарданова, Юрія Денисова; ансамбль «С песней по жизни», який очолював Василь Харьковий, а в подальшому – Семен Рудман. В цей період зароджується знаменитий дует заслужених артистів України Любові та Віктора Анісімових.
В 1995 році керівництво філармонією приймає заслужений працівник культури України – Віктор Олексійович Клепіков.
Значний внесок у розвиток Вінницької обласної філармонії зроблено багатьма висококваліфі-кованими працівниками, прекрасними творчими особистостями, без яких неможлива була б повномасштабна та налагоджена діяльність філармонії. на даний час вони є поважними та заслуженими ветеранами, а саме:
- художні керівники: Олександр Середюк, Володимир Хазанович, Анатолій Мархлєвський, Серафим Гладецький, Олексій Компанієць;
- солісти: Володимир Біверов, Борис Остромогильський, Олексій Плохотнік, Іван Козак, Микола Сухань, Сергій Комарчук, Марія Путь, В’ячеслав Кузин, Микола Мамонтов, Петро Рибончук, Юрій Васильківський, Еммануїл Сакс, Олена Федосенко, Ірина Головенко;
- адміністратори: заслужений працівник культури України Іван Боднарчук, Михайло Пенс, Ілля Рудковський, Олександр Бірман, Валентина Плохотнік, Юрій Поволоцький, Борис Пустильніков, Неля Сушко, Ірина Сідоренко, Дмитро Бойко.
За період існування Вінницької обласної філармонії були запроваджені різноманітні фестивалі, такі як: джазовий, міжнародний органний фестиваль «Музика в монастирських мурах», «П.І.Чайковського та Н.Ф. фон Мекк».
Традиційними вже стали дні П.Чайковського у м.Вінниці та Браїлові, які проводяться Вінницькою обласною філармонією з травня 1993 року, а з 2003 року фестиваль імені П.І.Чайковського та Н.Ф.фон Мекк став відомим в багатьох країнах та набув міжнародного значення. Велика кількість відомих колективів та окремих виконавців як з України, так і з інших країн беруть участь у цьому фестивалі.
Велика увага приділяється дитячим музичним лекціям-концертам. Працівники Вінницької обласної філармонії плідно співпрацюють з освітянами міста та районів області в напрямку покращання музично-естетичного виховання молоді.
Концерти-лекції проводяться висококваліфікованим музикознавцем Тетяною Миколаївною Сніжко для всіх вікових категорій дітей, враховуючи вікові особливості.
З вересня 2005 року було започатковано музично-освітній абонемент для студентів середніх навчальних закладів (технікуми, професійно-технічні училища) та розроблено низку програм з урахуванням специфіки навчання. В концертах беруть участь всі творчі колективи та окремі виконавці філармонії. Колектив Вінницької обласної філармонії з кожним роком намагається все більш удосконалити проведення лекцій-концертів як і у місті, так і в районах області.
Для дітей Вінниці та області працюють циркові колективи «Арлекіно» та «Каскад», на базі яких проводились новорічні ранки та шоу-програми. Чимало концертів циркових бригад проходять в інших областях України.
Впродовж багатьох років колективи Вінницької обласної філармонії та окремі виконавці беруть активну участь у проведенні професійних та державних календарних свят.
Завдячуючи майстерності керівників колективів та майстерності артистів, Вінницька обласна філармонія гідно представляє свої концертні програми на обласній сцені, за її межами та за межами нашої держави.
При Вінницькій обласній філармонії працює дитячо-юнацька студія під керівництвом заслуженої артистки України Ірини Швець, яка готує майбутніх естрадних виконавців.
У Вінницькій обласній філармонії творчо працює велика кількість провідних солістів-вокалістів та солістів-інструменталістів, а саме:
- заслужений працівник культури України – Віктор Клепіков (вокал)
- заслужена артистка України – Наталя Векленко (вокал)
- заслужена артистка України – Ірина Швець (вокал)
- заслужена артистка України – Ірина Френкель (скрипка)
- лауреат Міжнародних конкурсів – Віталій Заєць (баян)
- лауреат Міжнародних конкурсів – Максим Грінченко (скрипка)
- лауреат Всеукраїнського конкурсу – Ігор Курков (гобой)
- лауреат Міжнародних конкурсів – Віталій Козицький (баян)
На творчій ниві обласної філармонії успішно працюють також такі естрадні колективи, як інструментальний гурт «Осінній парк», вокальне тріо «Експромт», шоу-балет «Шарм», вокально-інструментальний гурт «Грай» та окремі виконавці: лауреат 1-го Всеукраїнського конкурсу артистів естради М.Філанчук; лауреат Всеукраїнських конкурсів О.Плакедюк; лауреат Міжнародних конкурсів А.Ткач, артист-вокаліст, композитор І.Юрковський та інші.
|
|
Георгій Курков
заслужений діяч мистецтв України, диригент, піаніст, органіст |
|
[
|