16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Крушельницька | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Крушельницька
16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Крушельницька
Сьогодні
Поширити у Facebook
Джерело: ПроВсе.te.ua

16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Амвросіївна Крушельницька. Світове визнання вона здобула своїм унікальним лірико-драматичне сопрано із широким діапазоном у три октави зі специфічним "оксамитовим" тембром та блискучою акторською грою.

Соломія Крушельницька. Світ її впіймав, але не втримав Поціновувачі бельканто добре знають, що, мабуть, жодна прем'єра не провалювалася з таким тріском, як "Мадам Баттерфляй" Джакомо Пуччіні 1904 року в Мілані. Глядачі обурено свистіли. Маестро почувався розчавленим. З часом колеги вмовили його переробити твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку.


Італійці називали її "Меа Крушельницька" Вона погодилась не відразу. "Де ви бачили японку заввишки у мій зріст?" - допитувала Пуччіні. "Та нехай уже зовні європейка... та куди подіти цю східну тендітність?" - відповідав композитор. Соломія була тверда. Радила метру скоротити вступну арію, яка, на її думку, і втомила глядача. Пуччіні довелося погодитись. На прем'єрі оновленої
опери публіка сім разів викликала композитора й акторів на сцену. Це був тріумф. Зворушений і вдячний маестро надіслав Соломії свій портрет з написом "Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй". Меа Крушельницька, як називали її італійці, докорінно змінила уявлення про цю роль. І, звичайно, про себе.

Образ оперної діви кінця ХІХ - початку ХХст. істотно відрізняється від сучасного. У ті часи гастрольний графік та репертуар зазвичай визначали не самі співачки, а імпресаріо, антрепренери, агенти, диригенти. Навіть якщо йшлося про гучно відомих примадонн, усе вирішували чоловіки.

Сама ж артистка мусила вміти співати, зітхати, страждати від мігрені, вчиняти істерику та приймати квіти й коштовності від шанувальників. Хто завгодно, але не Крушельницька. Всесвітньо відомі диригенти Артуро Тосканіні й Леопольдо Муньйоне суперничали - хто надасть кращі умови для виступу. "Я й надалі знаходитиму радість у вірному служінні Вам", - писав Соломії один з найвідоміших оперних антрепренерів, погоджуючи умови чергового контракту. "Щиро дякуємо за ласкаву згоду виступити у нас", - розливався соловейком директор Нью-Йоркської Метрополітен-опери Моріс Грау.

Співачка без покровителів Крушельницька насправді вміла руйнувати стереотипи. Сучасники обдаровували її за це виразно маскулінними епітетами: "жінка-Шаляпін", Александр Македонський і - важко повірити - Наполеон. Подейкували, що Соломія була чи не першою оперною співачкою, яка не шукала покровителів, а розраховувала тільки на власні сили.

"Мільйонери пропонували мені - з умовою, коли вийду за них заміж, - збудувати окрему оперу, виключно для мене, або радили забувати про свою тяжку професію і обрати собі спосіб життя до вподоби в якій завгодно частині світу: на горах Тибету або на золотистому морському піску..." - Крушельницька легко відхиляла всі пропозиції руки й серця. Ще в юності, викликавши одностайний осуд, будучи донькою священика, розірвала заручини з семінаристом Гутковським. Пізніше - не стала коханкою Федора Шаляпіна. Не прийняла залицянь Василя Стефаника.

До неї "записувалися на аудієнцію". Задля неї долали тисячі кілометрів. А вона сама... несподівано навчилася керувати автомобілем і впевнено їздила вулицями Мілану, приводячи місцевих матрон у невимовний трепет.

"Життя оперної артистки трохи нагадує режим атлетів: дисципліна в усьому - строгий розклад годин, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам..." - не дуже нагадує життєві пріоритети розманіженої примадонни, правда ж?...





Джерело: ПроВсе.te.ua



Інші:

16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Крушельницька
Одеська опера під тривогами: що побачила Irish Times і як працює "правило півтори години" для глядачів
66 років дива та майстерності: Національний цирк України відзначає свято
186-та "музична середа" у Житомирі стала дебютом Бориса Лятошинського
275 років від дня народження Дмитра Бортнянського: чим Глухів збагатив українську музичну культуру
Як син репресованого козака став «золотим тенором» України: до 100-річчя Костянтина Огнєвого
Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри
Київ в очікуванні сенсаційної прем’єри: «Матері Херсона» – концертне виконання (фрагменти)
Нові фокуси української топ-театральної хореографині Ольги Семьошкіної
Музика справді зближує людей: як це працює
Музика поряд із війною: як працює ансамбль 3-го Луганського прикордонного загону
Десять театрів в Україні, які заробляють найбільше грошей. Оприлюднено рейтинг
Музикант з Великої літери
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
22.jpg