У Києві змагалися флейтисти і кларнетисти | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Києві змагалися флейтисти і кларнетисти
У Києві змагалися флейтисти і кларнетисти
Відбувся Перший міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. Володимира Антонова
14 лютого 2013, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: ukurier.gov.ua

Київ зібрав найкращих флейтистів і кларнетистів віком від 17 до 27 років із дев’яти країн світу: Японії, Франції, Угорщини, Польщі, Росії, Естонії, Азербайджану, Білорусі й України. Сорок один музикант змагався за перемогу в двох номінаціях — кларнет і флейта. Винагородою за талант стали грошові призи. За перше місце — 3 тисячі доларів, друге — 2 тисячі, третє — 1 тисячу.

Однак спершу кожен учасник виступав із сольною програмою під акомпанемент фортепіано. Оцінювали таланти п’ятеро членів журі: композитор Олександр Злотник, музичний директор «Камерата Академус» (Ізраїль) Анатолій Коган, директор Японського нового філармонічного оркестру Уено Такасі, завідувач кафедри дерев’яних духових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Роман Вовк і викладач Російської академії музики імені Гнесіних Іван Оленчик.

«Дерев’яні духові інструменти — одні з найскладніших, тому що вони потребують дуже багато повітря, до того ж важкі. Однак жоден композитор не уявляє без них партитури, адже вони дуже мелодійні», — зауважив Олександр Злотник. Незважаючи на складність такої творчості, віддані своїй справі музиканти прагнуть нових звершень, трамплінами для яких є подібні конкурси.

«Два роки тому я брав участь у Всеукраїнському конкурсі виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Володимира Антонова. Тоді посів призове місце. Опісля став солістом Міжнародного симфонічного оркестру, солістом оркестру Національної телерадіокомпанії України», — поділився Василь Рябицький, конкурсант (кларнет).

Останнім акордом конкурсу стали виступи музикантів у супроводі симфонічного оркестру в Національній філармонії України. Тут відбулася і церемонія нагородження переможців.

«Конкуренція серед учасників серйозна, — розповів генеральний директор конкурсу Олександр Кочерженко. — Серед іноземців чимало лауреатів міжнародних конкурсів. Але вимоги до рівня майстерності на нашому конкурсі також дуже високі. Тому журі не завжди призначає призові місця». Так, у номінації «Флейта» не було лідера, чия майстерність відповідала б рівню лауреата І ступеня. Тому перше місце не було присуджено в цій номінації, а друге місце розділили між собою українські виконавці.

Перше і третє місце в номінації «Кларнет» також посіли українські музиканти. Результати Першого міжнародного конкурсу показали, що українська виконавська школа залишається однією з найсильніших. Високий рівень українців підтвердили і члени міжнародного журі конкурсу.

Насамкінець Наступного року на Другому міжнародному конкурсі ім. Володимира Антонова до змагання приєднаються саксофон, гобой і фагот.

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ
Флейта: друге місце — Анастасія Ганзенко (Україна) і Денис Смирнов (Україна); третє — Ката Шоуринг (Угорщина).
Кларнет: перше місце — Андрій Опанащук (Україна); третє — Михаїл Меринг (Росія), Тарас Гамар (Україна).
Спеціальну премію в номінації «Краще виконання творів українського композитора» присуджено Василю Рябицькому.


Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім.Володимира Антонова
Джерело: ukurier.gov.ua



Інші:

ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
121216_025.jpg