Конкурс Горовиця шукає і свою «суперзірку» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Конкурс Горовиця шукає і свою «суперзірку»
Злотник Олександр
Конкурс Горовиця шукає і свою «суперзірку»
17 квітня 2010, субота
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "Дзеркало тижня"

У Національній філармонії України проходить VIII Міжнародний конкурс молодих піаністів імені Горовиця. Нинішнього року конкурс відзначає 15-ліття і приймає 82 піаністів з 18 країн світу. Серед яких Україна, Росія, Корея, Китай, США, Франція, Греція, Мексика... Цей музичний огляд прийшов в Україну з річним запізненням. Мав відбутися ще в 2009-му, але у зв’язку з проблемами фінансування його перенесли на поточний рік.

З 2004-го київський форум входить у Всесвітню федерацію міжнародних музичних конкурсів. Для дальшого росту своїх переможців конкурс Горовиця також заснував музичний фестиваль «Віртуози планети», в якому беруть участь лауреати перших премій і Гран-прі конкурсів членів Всесвітньої федерації.

На пострадянському просторі лише три схожих заходи такого рівня: конкурс імені Чайковського, конкурс Горовиця, а також конкурс піаністів у Тбілісі. Потрапити у Всесвітню федерацію так само складно, як в елітарний клуб. Лише 128 конкурсів входять у цю федерацію за наявності тільки офіційних
20 000 світових музичних оглядів.

За 15 років існування українського конкурсу в ньому брало участь понад 1000 музикантів із 32 країн світу (у категоріях «Горовиць-дебют», молодшій, середній та старшій групах).

Нинішнього року за результатами відбірного туру з 200 поданих заявок було відібрано 28 учасників до середньої групи (віком 14—19 років) і 54 — до старшої (16—33 роки). Наймолодша учасниця — піаністка з Німеччини Геттлер Анник (14 років), а найстарший — 33-річний кореєць Пак Еун Шик.

Оцінює конкурсантів журі у складі музикантів із Великобританії, Китаю, Росії, України, США, Франції, ПАР. Очолив журі ректор Київського інституту музики ім. Глієра, композитор Олександр Злотник.

Говорить Юрій ЗІЛЬБЕРМАН, генеральний директор конкурсу:

— Підготовка до змагань такого рівня в піаніста-музиканта забирає, як правило, щонайменше півтора року. Наш конкурс також вирізняється програмними вимогами, тому що цього року трохи ускладнений.

А журі нинішнього року дуже представницьке. У ньому поєднані дві вікові гілки. Це і шановні педагоги, і піаністи, які концертують.

Уже традицією є те, що голова журі — композитор. Цього разу наш рідний, до того ж він ректор Київського інституту музики ім. Р.Глієра. Якщо порушити болюче питання фінансування... На сьогодні фінансування від Мінкульту немає. Допомогли люди, котрі вже не перший рік співпрацюють із нами. Це свідчить про те, що наша нація одужує, і класичне мистецтво, на щастя, починає ставати більш затребуваним.

Напередодні проведення конкурсу виникла ідея дати в «Інтерконтиненталі» доброчинний концерт. Погодилися виступити деякі випускники інституту Глієра, у тому числі Тіна Кароль, Василь Лазарович, В’ячеслав Полянський, переможці конкурсу Горовиця. На жаль, зібралося лише двадцять чоловік, які й погодилися витратити гроші на квиток. Дебет-кредит не склався.

— Я став свідком того, як Юрію Абрамовичу доводилося долати всі ці труднощі, — каже голова журі конкурсу Олександр ЗЛОТНИК. — Надзвичайно складно провести сьогодні такий великий захід, як цей конкурс.

Що ж до учасників, то організатори прагнули, аби українців цього разу було більше. Це шанс — взяти участь у такому великому міжнародному змаганні, тим паче в себе вдома. Бо щоб поїхати на міжнародний конкурс за кордон, потрібні чималі гроші. А тут — удома. І переможець конкурсу Горовиця вже стає на одну сходинку з лауреатами престижних світових змагань, таких як конкурс Клайберна, Міжнародний конкурс піаністів у Хамамацу, королеви Єлизавети.

Багато обдарувань цього разу приїхало з Китаю, Кореї, Росії. Чудова піаністична школа в Білорусі, багато вихідців із цієї країни стали в минулому лауреатами конкурсу Горовиця. Також є музиканти з Німеччини, Франції та США. Масовий «десант» зі Сходу, і це вже звично. Якщо 50 млн. людей займаються фортепіано, то, природно, серед них є яскраві таланти. До того ж там і держава проявляє серйозну опіку, і майже в усіх загальноосвітніх школах Японії гра на якомусь інструменті обов’язкова.

Загалом конкуренція серед учасників серйозна. У третьому оркестровому турі конкурсу Горовиця та в середньої і старшій вікових групах має залишитися по шість чоловік. Це вже лауреати, які виграли щасливий квиток. Але це й небувала фізична напруга для юнаків і дівчат. Наприклад, лауреати старшої групи грають по два концерти з Академічним симфонічним оркестром (диригент Микола Дядюра). А лауреати середньої групи виступлять у супроводі Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України (диригент Володимир Сіренко).

Юрій Зільберман каже, що на конкурсі Горовиця є таке поняття як «інфекція». Адже молодий музикант, котрий виступив на великій сцені із симфонічним оркестром, почув оплески, відчув емоційну напругу, — вже заражений цією «інфекцією генія». Попереду в лауреатів — концерти у Польщі, у Франції.

З новацій — проект Hostfamilies in Ukraine (координатор Олена Кисельова). Відповідно до цієї новації, приїжджі конкурсанти живуть не в готелі, а в сім’ях. Це робиться насамперед для безпеки учасника, бо в такому разі сім’я за нього вже відповідає. А ще — для того, аби піаністи змогли ближче познайомитися з країною, в якій перебувають. Ідея хороша, та поки що до проекту долучилися лише три сім’ї.


Автор: Катерина Константинова
Діяч мистецтв: Олександр Злотник
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "Дзеркало тижня"



Інші:

ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110125_112.jpg