Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи? | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи?
Пірієв Олександр Валерійович
Що потрібно аби з'явився один з найкращих концертних залів Європи?
14 листопада 2020, субота
Поширити у Facebook

Нині він знаменитий польський диригент і один з найактивніших музикантів і організаторів музичного життя сучасної Польщі. У 2005-му Анджей Косендяк став директором Вроцлавської філармонії, а також Міжнародного фестивалю Wratislavia Cantans та змінив обличчя обох цих інституцій, перетворивши їх у Narodowe Forum Muzyki  (NFM). Власне, саме ця людина і керувала проєктом будівництва NFM — сьогодні одного з найкращих концертних залів Європи.

Завдяки цьому Вроцлав — є складовою європейської музичної культури, разом з такими містами, як Відень, Мюнхен, Берлін та Париж.

У рамках міжнародного проєкту «Польсько-українські музичні діалоги» пан Анджей завітав до Києва аби продиригувати ораторіальним концертом. Відомий в Україні продюсер в галузі класичної музики, очільник музичної редакції радіо «Культура» — Олександр ПІРІЄВ, скориставшись цією нагодою, розпитав пана Анджея, як же вдалося у сучасних реаліях побудувати і запустити такий потужний центр академічної музики.




«КОЛИ РЕСУРСИ ОБМЕЖЕНІ — ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЗНАЙТИ ВИКОНАВЦІВ, ЯКІ МАЮТЬ «ПОВТОРЮВАЛЬНИЙ» УСПІХ!
— Пане Анджею, як склалося, що доля з вас зробила не тільки митця, а й будівельника? Одна справа — організовувати концерти, мистецькі події, фестивалі, інша — будувати масштабний концертний комплекс.

— По життю я активний музикант та диригент, але завжди був і організатором музичного життя. Я поєдную активність, як музичну, так і організаційну. Історія із залом була пов’язана з виборами мера Вроцлава у 2002 році. Тоді перемогу здобув Рафал Дуткевич. Як його радник від культури я був задіяний у формуванні загальної культурної програми. Вроцлав, який тоді нараховував 650 000 мешканців, мав концертний зал трохи більше, як 400 місць і у цій виборчій програмі ми написали, що однією з великих культурних ініціатив, яку ми б реалізували — це будування нового великого концертного залу. Після перемоги мер Вроцлава запросив мене, як людину відповідальну за культуру і спитав: «А що ж з цим залом, чи знаєш як це зробити?» Я відповів, що не знаю. Кажучи це я одразу додав «але можу дізнатися». Коли ресурси обмежені — дуже важливо знайти виконавців, які мають «повторювальний» успіх, тобто ті, які вміють щось зробити і вже довели, що їм не раз це вдавалось.

— Який був бюджет на будування цієї зали?

— На той момент це питання не було ключовим. Головне було зрозуміти, що треба зробити, аби зал мав успіх. І друге питання — якого залу ми потребуємо не десь там взагалі, а в нас, у нашому місті, для чого він має слугувати? Тоді я мав можливість їздити по світу і дивитися на схожі зали. У будівництві нашої зали я розглядав її в першу чергу, як музикант, тому розумів, що головним чинником має бути акустика. Ясна справа, що в будуванні задіяний і архітектор, і акустик, але коли була дилема, хто має головніший голос — для нас було очевидно, що акустик є важливішим.

 У Києві, нещодавно, з’явилася ініціатива створення нового концертного залу — Концерт-хол ROSHEN. На сьогодні, єдиним прикладом новозбудованої і перфектно технічно облаштованої академічної зали в Україні — є лише Філармонія у Харкові. Це новий органний зал, побудований спільно з німецькими архітекторами зі встановленим там органом вартістю понад 1 мільйон євро — колосальна для України сума. Проте, в Польщі зали будують не одиницями і польська громадськість, можновладці, а не тільки шанувальники музики,  — розуміють силу мистецтва та необхідність її підтримки та поширення. Наскільки, на прикладі мера міста Вроцлав, який вважав, що потрібно будувати зал, це допомогло об’єднатися різним гілкам влади і бізнесу?

— Вроцлав має щастя до мерів. Ідеєю мера Рафала Дуткевича був розвиток міста Вроцлава через високі технології. Тобто, це все виникало з того, що ми хотіли доєднати технологічний бізнес і людей, які в цих високих сферах мають впливовий голос, з ними рахуються. Тож, треба було забезпечити відповідне оточення. І одним з таких вимірів є культура. Крім того, місто має мати широку пропозицію для людей, які приїжджають зі всього світу. Звичайно, це також є необхідною складовою для самих жителів Вроцлава.

— Які були ваші перші кроки в реалізації — є секрет успіху?

— Перед тим, як зробити перші ескізи — ми почали «малювати» сезон. Тобто спочатку ми замислилися над тим — хто може хотіти виступити в такому залі і з якою програмою? Тож, перед запрошенням архітектора ми збудували графік на 365 днів у році, аби було відомо, що буде і коли. Далі стало ясно, що резидентом цього залу стане симфонічний оркестр, потім складові — місце для репетиції, приміщення для інших форм концертів, а також ґрунтовна розробка програм щорічних фестивалів. Одним словом, спочатку ми вибудували логістику того, що потрібно. В результаті архітектор отримав інформацію, з яким функціоналом цей музичний комплекс має бути.

— Тобто, щоб збудувати сучасний зал європейського зразка, треба спочатку зрозуміти мету з усіма творчими завданнями та загальний план дій?

— Саме так! Додам, що календар концертного сезону ми розробляли 3 роки. Тобто, тільки 3 роки тривав підготовчий період для того, аби отримати відповідь на запитання, що ми хочемо мати в цьому залі. І звичайно  ж питання — гроші, бо на початку роботи нам не було відомо звідки і скільки. І в цей момент фіналізації архітекторами детальної розробки будівлі місто вирішило ще й передати на баланс музичного комплексу симфонічний оркестр Вроцлавської філармонії. І нам довелося  поставити умову — весь бюджет оркестру також має бути доєднаний до бюджету всього комплексу. Місто погодилося, але для нас це стало також додатковим викликом — внести суттєві зміни у вже існуючий загальний архітектурний план всієї будівлі,і вже на стадії його фактичного завершення.

— Розумію, що загальний кошторис будівництва комплексу був колосальний. Якими силами, в результаті, він був профінансований?

— Спочатку ми брали до уваги два варіанти. Один — разом з фондами Європейського Союзу,  другий — з бізнесу. Коли у 2007 році в Європейському союзі відкрилося гарантування відповідних програм — ми вже були готові зі своїм детально підготовчим процесом, мали відповідь на питання, що потрібно. Одним словом, бюджет будівництва цього прекрасного залу у Вроцлаві склався у такій пропорції: 70% — гроші міста Вроцлав, а 30% — гроші грантів з ЄС. Це було дуже важлива ознака: хоч гроші надійшли зовні невеликі, але вони стали вагомим аспектом у реалізації нашої ініціативи: місто легше змогло знайти більшу частину своєї частки. Загалом, бюджет будівництва NFM ім. Вітольда Лютославського склав 110 мільйонів євро.

— Кого ви обрали архітектором: поляка чи іноземне архітектурне бюро?

— Був міжнародний конкурс на архітектора, в рамках якого ми також найняли акустичну фірму.  Поставили дуже високу планку і вийшло так, що дві фірми змогли відповісти нашим вимогам: це фірма «Артек» і «Тойота». До конкурсу на архітектора ми ставили вимоги того річного графіку, плану і тих дій, але також і акустику, яка мала бути на першому місці. Це було дуже не просто, бо архітектори — творці і вони були сильно обмежені у своїй праці, але все побороли. На конкурс архітектора було подано 80 робіт. Перемогу здобув Стефан Курилович — архітектор із Варшави. Цікавий факт — переможці конкурсу з акустики запроєктували наш Національний Форум Музики, а фірма, яка здобула друге місце в результаті робила це у Катовіце. Багатьом сьогодні відомий цей знаменитий зал.

— З чого сьогодні складається інфраструктура NFM?

— Комплекс складає чотири зали. Найбільший  з них має 1800 місць. Він багатофункціональний з можливістю зміни акустики: на цій сцені грають оркестри, співають хорові колективи, відбуваються об’єднані ораторіальні концерти, а також беруть участь камерні ансамблі. Сьогодні це найбільша у Польщі музична установа, не враховуючи оперних театрів. Ми маємо 5 великих колективів і кільканадцять менших ансамблів. Організовуємо 7 фестивалів, серед яких найважливіший — це Wratislavia Сantans. Персонал NFM — 320 осіб, а наш річний бюджет — це 50 мільйонів злотих (близько 12 мільйонів євро. — О.П.), які надходять з чотирьох джерел: найбільше дає місто, але на другому місті — власні прибутки, які становлять 36%. Також нас дофінансовують міністерство культури та область. За минулий 2019 рік ми організовуємо близько 3000 подій, а протягом цих останніх 5 років NFM відвідало близько 2 мільйонів людей.

 Чи правильно розумію, NFM — це концерти виключного академічної, тобто класичної музики?

— Так, ми уникаємо естрадної музики, адже для цього у Вроцлаві є інші місця.

— Київ — 4-мільйонне місто потенційних слухачів, плюс туристи. Але в нас є лише Національна філармонія із залом на 600 місць. Сподіваюся, у найближчому майбутньому в столиці теж буде збудований концертний зал, або навіть комплекс європейського зразка рівня Вроцлаваю. І вас, враховуючи безцінний досвід, обов’язково запросять на консультації.

— Дякую, за можливість поділитися досвідом. Я неодмінно допоможу, за потреби. Бажаю всім українцям процвітання, віри в себе та шанування своєї музичної культури. Вам є чим пишатися.

Нагадуємо, що концерти у рамках міжнародного проєкту «Польсько-українські музичні діалоги» відбудуться: 4 грудня — в Одесі та 11 грудня — у Львові.


Автор: Олександр Пірієв
Фото: ЮРІЙ ПРИЯЦЕЛЮК
Діячі мистецтв: Олександр Пірієв
Джерело: Газета День



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
6_kosendiakandzhei.jpeg